Як захистити конфіденційність дітей в інтернеті: 15 порад

23 лютого
Катерина Грибок, Compliance Lead у DataArt
Як захистити конфіденційність дітей в інтернеті: 15 порад
Сучасні діти майже з народження оточені технікою та інтернетом: малюки дивляться ролики на YouTube і грають в ігри, школярі ставлять свої запитання гуглу, а підлітків не побачити без телефону в руці. Далеко не всі батьки у захваті від такої ситуації, але зізнаємося чесно, змінити її нам не під силу. Що ми можемо зробити — познайомити дітей з цифровим світом, його правилами та застерегти від фішингу, грумінгу, крадіжки особистих даних та інших потенційних загроз.

Наша колега Катерина Грибок разом з комплаенс-командою DataArt стежить за відповідністю дій компанії законам, стандартам і правилам безпеки, вивчає кращі практики щодо збереження конфіденційності. Для DataArt Privacy Weeks вона зібрала 15 порад, що допоможуть захистити персональні дані дітей в інтернеті. Необхідні для цього налаштування на дитячих пристроях ви можете встановити й самі, хоча краще зробити це разом з дитиною, а про деякі правила обов'язково потрібно буде поговорити.

1. РОЗБЕРІТЬСЯ В ТЕМІ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ

Тема захисту персональних даних обговорюється все частіше, але при цьому більшість дорослих досі не знають, якою інформацією та з ким варто ділитися, а якою — ні. Одні публікують у соцмережах усі свої дані, зокрема імейл, номер телефону і геолокацію в кожному пості, інші бояться реєструватися під справжнім ім'ям та ставити фото на аватар. Перед тим як говорити з дітьми про конфіденційність, раджу спочатку самостійно розібратися в темі та визначити золоту середину.

Перевірити себе можна за допомогою швидкого тесту. Ви (попередньо) готові до розмови з дитиною про захист персональних даних, якщо можете впевнено пояснити, що означають ці поняття та чим вони можуть бути небезпечні:

  • Налаштування конфіденційності в соціальних мережах.
  • Налаштування дозволів у застосунках.
  • Геолокація.
  • VPN.
  • Безкоштовні Wi-Fi-мережі.
  • Шкідливе ПЗ.
  • Антивіруси.
  • Фішинг.
  • Секстинг.
  • Грумінг (ні, не стрижка собак).

У порадах я зупинюся на більшості пунктів, але самостійне вивчення теж стане у пригоді. Навіть якщо ви впевнені, що все вже знаєте, все одно погугліть — технології змінюються щодня, і нова інформація вже напевно з'явилася.

2. ПОГОВОРІТЬ ПРО ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ

Що таке персональні дані? Це інформація, за допомогою якої можна визначити особистість людини: ім'я та прізвище, дата народження, номер телефону, імейл, домашня адреса, фотографії. Коли діти починають користуватися інтернетом, поготів вчаться читати та писати, відразу поясніть, що ділитися такою особистою інформацією не варто, особливо з незнайомими в реальному житті людьми. Поясніть, чим це може бути небезпечно: дзвінками від незнайомих людей, пограбуванням квартири тощо.

3. СТВОРІТЬ ДЛЯ ДІТЕЙ ВЛАСНІ АКАУНТИ НА ПРИСТРОЯХ

Якщо дитина ще не має свого телефону, планшета або ноутбука та користується вашими, створіть для неї окремі облікові записи. Це допоможе встановити спеціальні налаштування конфіденційності (наприклад, відключити камеру, мікрофон або навіть інтернет), обмежити дитині доступ до вашої особистої інформації та налаштувань. Останнє можна зробити за допомогою дитячого режиму — вбудованого або за допомогою додаткового застосунку.

4. РАЗОМ НАЛАШТУЙТЕ ДОЗВОЛИ ДЛЯ ЗАСТОСУНКІВ

Коли ми встановлюємо якийсь застосунок, ми можемо, не замислюючись, надати йому повний доступ: до геолокації, контактів, календаря, камери, мікрофону, папок із фото та відео. У деяких випадках це дійсно необхідно, наприклад, геолокація для карт, мікрофон для дзвінків, камера для Instagram. Але, насправді, таких випадків набагато менше, ніж дозволів у телефоні в кожного з нас.

Розберіться разом з дитиною, які дозволи дійсно потрібні, а без яких можна обійтися. Разом знайдіть і змініть потрібні налаштування.

Важливий момент — обмеження онлайн-оплати. Більшість безкоштовних застосунків та ігор пропонують вбудовані покупки: новий рівень гри, зброю, інструменти, додатковий час. На дитячому пристрої чи акаунті функцію оплати краще відключити, запаролити чи прив'язати до нього карту зі встановленим лімітом на онлайн-операції.

5. НАЛАШТУЙТЕ ПАРАМЕТРИ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ У СОЦМЕРЕЖАХ

Більшість соцмереж дозволяють реєстрацію лише з 13 років (для різних країн вік може несуттєво відрізнятись), але поки на практиці це ніяк не реалізовано. При створенні облікового запису можна просто вказати будь-яку дату народження без усяких підтверджень. Тож розраховувати на ці вікові обмеження не варто — дитина заведе акаунт саме тоді, коли й її однокласники.

Краще покажіть дитині, що вам можна довіряти, зокрема розповідати, в яких соцмережах вона вже зареєстрована. Домовтеся разом подивитися настройки конфіденційності — можна водночас налаштувати обидва акаунти, ваш і дитячій. Поясніть, чому відео та інші пости краще публікувати в режимі “тільки для друзів”, а геолокацію не варто використовувати до кожного фото.

6. ОБГОВОРІТЬ НАДІЙНІСТЬ ПАРОЛІВ

Бажано, щоб при створенні імейлів чи акаунтів у соцмережах діти вже знали, що паролі мають бути надійними. Але якщо розмова про паролі відбудеться пізніше, їх завжди можна змінити. До речі, з міркувань безпеки їх варто змінювати регулярно. Наприклад, ми в DataArt міняємо паролі до своїх імейлів і доступів до внутрішніх систем раз на три місяці.

Поясніть дитині, чому не можна встановлювати один і той самий пароль на всіх сайтах і що таке надійний пароль. У цьому матеріалі ви знайдете приклади, які встановлювати точно не потрібно. Розкажіть про менеджери паролів та допоможіть підібрати найзручніший і безпечний.

7. ВСТАНОВІТЬ АНТИВІРУСИ НА ВСІ ПРИСТРОЇ

Обговоріть з дитиною необхідність антивірусних програм, розкажіть, які встановлені на ваших пристроях (у вас же вони справді є?), встановіть їх на всі дитячі гаджети та обновіть до останньої версії. Діти набагато частіше за дорослих довіряють незнайомим сайтам і переходять за небезпечними (таким привабливими!) посиланнями, тому захист усіх пристроїв антивірусами є вкрай важливим.

8. ПОПЕРЕДЬТЕ ПРО СПІЛКУВАННЯ З НЕЗНАЙОМЦЯМИ В ІНТЕРНЕТІ

Найімовірніше, ви вже пояснили дітям, що знайомитись на вулиці, особливо з дорослими, не можна. Таке саме правило має діяти і в інтернеті. Розкажіть дитині, де потенційно небезпечні люди можуть підписатися на її аккаунт чи відправити запит на дружбу (в усіх соцмережах і месенджерах!) та чому краще не додавати всіх у друзі.

9. РАЗОМ ВИЗНАЧТЕ, ЯКОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ МОЖНА ДІЛИТИСЯ, А ЯКОЮ — НІ

Чи варто розповідати всім “друзям” і підписникам, де ви живете та коли летите у відпустку всією сім'єю, як виглядає ваш будинок, які у вас машини і техніка? Обговоріть це та вирішіть разом, що можна публікувати у соцмережах, що — ні, і чому. Проста заборона тут, найімовірніше, не подіє. Важливо, щоб кожне обмеження було підкріплене логічним поясненням.

Ще один, навіть більш важливий момент — особисті повідомлення. Розкажіть (можна на особистому прикладі), як секретна інформація, довірена найкращому другу, може припинити бути секретною, якщо станеться сварка. Поясніть, чому не варто писати про інших людей те, що дитина не готова сказати їм особисто. Обговоріть, як будь-яке приватне повідомлення може припинити бути особистим, а якщо воно записане, то його можна не лише переказати, а й показати.

10. ПОГОВОРІТЬ ПРО СЕКСТИНГ І ГРУМІНГ

Це два поняття з однієї сфери — обміну еротичними фото або інтимними повідомленнями. Тільки секстинг це коли таким контентом обмінюються ті, хто перебуває у стосунках, а грумінг — коли особисті фото в дітей і підлітків виманюють незнайомі люди, злочинці, здебільшого дорослі.

Тут діє правило з попереднього пункту: ніяка інформація, надіслана в інтернеті, не є дійсно конфіденційною. Відверті фото можуть опублікувати чи показати іншим, а в разі грумінгу — також продавати чи використовувати для шантажу. Обов'язково поясніть дитині, як усю таку інформацію можна використати проти неї. Попросіть її постаратися бути обережніше в месенджерах, навіть якщо вона повністю довіряє своєму першому коханню. І, звісно, ні в якому разі не зустрічатися особисто з “друзями” з інтернету.

11. РОЗКАЖІТЬ ПРО ФІШИНГ

За допомогою фішингових атак шахраї обманним шляхом виманюють у людей персональні дані, зокрема номери банківських карт. Методи збору інформації постійно вдосконалюються, тому жертвами кіберзлочинців досі стають досвідчені користувачі та навіть IT-фахівці. Шахраї розсилають привабливі пропозиції, подарунки і промокоди від неіснуючих компаній, створюють точні копії сайтів банків, онлайн-магазинів і платіжних систем, пропонуючи зробити там оплату.

Зверніть увагу на поради консультанта з безпеки DataArt щодо захисту даних і грошей від кіберзлочинців, а потім поговоріть з дитиною про фішинг і способи захисту.

12. ПОГОВОРІТЬ ПРО ВІДСТЕЖЕННЯ ДАНИХ

Як ще давно казали про рекламу на ТВ, “якщо ви не платите за продукт, ви і є продуктом, а не споживачем”. Один з основних способів заробітку для компаній, що створюють безкоштовні сервіси та застосунки, — це збір і продаж знеособлених персональних даних третім особам для створення баз даних, таргетування реклами тощо.

На жаль, ми не завжди можемо самі вибрати, якою саме інформацією хочемо ділитися з конкретним застосунком. Часто єдине, що ми можемо, — уважно прочитати умови використання, політику конфіденційності та вирішити, чи готові ми погодитися з ними. Якщо ні, то доведеться відмовитися від використання такого застосунку.

Розберіться разом з дитиною в темі та дізнайтесь, за допомогою яких інструментів ви можете захиститися від збору даних: VPN, перегляд сайтів у анонімному режимі, шифрування даних, антивірусні й антифішингові програми. Вирішіть, що ви будете використовувати, та встановіть потрібне ПЗ на ваші пристрої.

Нагадайте, що з реклами на сайтах і в соціальних мережах можна зрозуміти, що користувач шукав у Google. Якщо дитина цікавиться чимось таким, що хотіла б тримати в секреті від друзів, для пошуку краще використовувати режим інкогніто.

13. ПОГОВОРІТЬ ПРО БЕЗКОШТОВНІ WI-FI МЕРЕЖІ

Діти майже весь час перебувають в інтернеті та витрачають набагато більше трафіку, ніж дорослі, наприклад, для завантаження ігор, перегляду і публікації відео. Якщо нам цілком вистачає мобільного інтернету для своїх повсякденних задач, то дітям цілком може бути його недостатньо. Тому вони якомога швидше прагнуть підключитися до безкоштовного Wi-Fi всюди, де тільки можливо.

Поясніть дитині, що безкоштовні Wi-Fi мережі є дуже вразливими для кіберзлочинців. До того ж їх можна легко підробити, створивши точку доступу з назвою, схожою на назву відомої мережі чи ресторану. Розкажіть, що через такі мережі не варто здійснювати оплату або пересилати персональні дані, особливо такі, що стосуються паролів та банківських карт.

14. ПОДАВАЙТЕ ОСОБИСТИЙ ПРИКЛАД

Як і у вихованні дітей загалом, з конфіденційністю в інтернеті теж якнайкраще спрацює особистий приклад, а не поради на словах. Якщо ви публікуєте фотографії дітей без їхнього дозволу, не варто очікувати, що вони питатимуть у когось дозволу запостити його фото або заборонятимуть розміщувати свої.

Проаналізуйте своє поводження з персональними даними. Чи достатньо надійними є ваші паролі, наскільки часто ви їх оновлюєте? Які настройки конфіденційності у вас у соцмережах і застосунках? Може, вже час щось оновити? Попередньо оцінити рівень захисту ваших персональних даних можна в нашому тесті «Як швидко вас хакнуть?».

Якщо ви регулярно оновлюєте свої знання з конфіденційності, діліться новою інформацією з дітьми, це покаже їм хороший приклад і дасть розуміння важливості захисту персональних даних.

15. СТВОРІТЬ ДОВІРЧУ АТМОСФЕРУ

Поясніть дитині, що вона завжди може звернутися до вас за допомогою з будь-яким запитанням чи проблемою та отримати підтримку. Скажіть, що ви не будете її лаяти, якщо так вийшло, і вона вже відправила інтимне фото новому “другу”, а, навпаки, зробите все можливе, щоб допомогти знайти вихід зі складної ситуації.

Намагайтеся спілкуватися з дітьми на рівних, діліться один з одним знайденою інформацією про нові способи захисту персональних даних. Якщо у відповідь на ваші поради дитина скаже: “Я і так все знаю”, — розпитайте, що саме вона знає, попросіть поділитися рекомендаціями. Це покаже, що ви довіряєте дитині й поважаєте її, та допоможе вам поповнити свої знання, адже діти цілком можуть знати про технології набагато більше, ніж їхні батьки.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ: ОСНОВНІ ПРАВИЛА

Наостанок склала невеликий чекліст найважливіших правил конфіденційності, який можна згадати перед важливою розмовою з дітьми.

  • Не можна публікувати в інтернеті або надсилати в месенджерах незнайомим людям номер телефону, адресу, імейл, номер школи та дані банківських карт.
  • Навіть якщо дуже кортить, краще не надсилати інтимні фото своєму хлопцю або дівчині. Та ні в якому разі не надсилати їх незнайомим людям, не дивлячись на те, що вони обіцяють натомість.
  • Не можна погоджуватися на зустріч із тим, з ким познайомився в інтернеті.
  • Не варто переходити за посиланнями в повідомленнях від невідомих адресатів та довіряти надто привабливим пропозиціям у листах.
  • Про незнайомців, які наполегливо просяться у “друзі” та намагаються торкатися некомфортних тем, потрібно повідомляти батькам.
  • Важливо обережно публікувати інформацію, особливо фото та відео, у загальному доступі.

І, звісно, не забувайте про головне правило для себе: спілкуйтеся з дітьми на рівних, у довірчій атмосфері. Не очікуйте, що вони відразу запам'ятають усі правила та почнуть їх дотримуватись. Набагато важливіше зберегти їхню довіру та розуміння, що до вас можна звернутися з будь-яким питанням і за будь-якою порадою.