Шість складних тем на співбесіді

30 червня
Станіслав Калацький, HR-директор DataArt у Дніпрі
Шість складних тем на співбесіді
Станіслав Калацький, HR-директор DataArt у Дніпрі, розібрав найпоширеніші перешкоди під час інтерв’ю та розповів, як на них реагувати. Буде корисно як тим, хто проводить інтерв’ю, так і кандидатам — вам стане більш зрозумілою справжня природа співбесід.

Мій досвід безпосередньо пов’язаний зі співбесідами — вже понад сім років я проводжу їх сам, консультую, займаюся рекрутинговими проектами, допомагаю створювати команди та вибудовувати комунікації. За цей час мені не раз доводилося спостерігати ситуації, коли спілкування між компанією та перспективним кандидатом не закінчується нічим.

Причому за досить безглуздих приводів — через невдалий поворот бесіди, якого цілком можна було б уникнути. Запитання, неправильно поставлене HR-менеджером, невірна інтерпретація відповідей кандидата, помилкова реакція самого кандидата, неточний або надмірно докладний опис вакансії, домисли з обох боків — все це може призвести до того, що співпраця виявиться неможливою.

«ЧОМУ МИ МАЄМО ВИБРАТИ САМЕ ВАС?»

Напевно, це запитання є найнадійнішим способом максимально швидко зіпсувати кандидату враження від співбесіди. І залишити його варто там, де йому місце, — у першій половині 20 століття. Чому?

По-перше, тон переговорам задає ринок. Якщо ви не підходите один одному, фахівець з великою часткою ймовірності знайде собі іншу компанію, тож запитанням «Чому ви?» тепер частіше задається сам кандидат. Задача компанії — зробити відповідь на нього очевидним.

По-друге, навіть якщо кандидат не злякається цього запитання, ви хочете почати співпрацю з позиції начальника, а не партнера?

Зрозуміло, що я такого запитання кандидатам не ставив ніколи. Але досі регулярно чую, що про це продовжують питати. Все, що про це можуть сказати кандидати: «Це було дуже неприємно».

Інтерв’юерам: не варто забувати, що кандидати готуються до співбесід. Шаблонне запитання — шаблонна відповідь: у мережі будь-хто знайде сотні більш-менш придатних варіантів. Чи матиме така бесіда якусь цінність? Швидше, сам інтерв’юер, що йде за побитим сценарієм, виглядатиме не дуже добре.

Найпростіший спосіб не потрапити у халепу —поставити відкрите запитання, яке спонукає до чесної розповіді про себе та її обговорення. Ось пара прикладів, як можна легко замінити застарілий штамп:

  • Чи мали ви непрості ситуації на проекті? Розкажіть, як ви з ними впорались?
  • Чим зі свого досвіду ви особливо пишаєтеся?

Кожен має власний стиль проведення інтерв’ю. Коли я сам беру участь у них, я намагаюсь адаптуватися до манери розповіді, заданої кандидатом. Моя головна задача — закріпити у співрозмовника відчуття комфорту. Важливо щиро цікавитись його історією та досвідом.

Активно слухаючи та ставлячи уточнюючі запитання, наприкінці інтерв’ю ви отримаєте точне уявлення про професійний шлях кандидата. Значить, ставити незручні запитання вам просто не доведеться.

Кандидатам: звісно, після такого запитання співбесіду можна не продовжувати. Але якщо робота в компанії вас усе ж цікавить, краще перевести відповідь у діалог: розкажіть, як ви зрозуміли вимоги вакансії, зіставте їх зі своїми навичками та досвідом. Уточніть, яка задача стоїть перед командою, та поясніть, як ви можете допомогти з нею впоратись. Не зайвим буде запитати про цінності та цілі, які переслідує потенційний роботодавець.

Не варто занадто розхвалювати себе — по-людськи це майже завжди відштовхує, а не викликає прихильність. Нагадуйте собі, що гарне й системне виконання поставлених задач уже є достатньою причиною для найму.

«ЧОМУ ВИ ВИРІШИЛИ ЗМІНИТИ РОБОТУ?»

Це запитання майже напевно прозвучить на першій же співбесіді. Насправді, ставити його дійсно варто, але є нюанси — багато рекрутерів самі не цілком розуміють, навіщо цим цікавляться.

Пам’ятаєте притчу про старого, якого питали про людей, що живуть у найближчому місті? Вона добре передає зміст відповіді, якої від вас чекають. Насправді, крім об’єктивних причин, що спонукали кандидата піти з колишньої роботи, важливо зрозуміти його ставлення до ситуації.

Інтерв’юерам: складності виникають з інтерпретацією відповіді. Власні спостереження і висновки раптом наповнюють її прихованим змістом, і непомітно для себе ви вже самі починаєте додумувати історію кандидата, пророкуючи її подальші повороти. В такому випадку краще не затримувати співрозмовника — напевно, ви зможете закінчити інтерв’ю і без нього.

Результат, втім, здається сумнівним. Абстрагуватись від непотрібних висновків допомагає періодична практика простих спостережень. Пропоную виконати нескладну вправу просто зараз. Перш ніж продовжити читання, подивіться на людину, що сидить поруч, і коротко опишіть про себе, як вона виглядає та чим зайнята.

Якщо одяг багато розповів вам про людину або ви точно визначили її настрій, оціночних суджень уникнути не вийшло. Не виключено, що ви можете гадати за допомогою маятника або бачити майбутнє без жодних пристосувань. Найпростіші приклади оціночного судження: «яскравий одяг» замість «червоної футболки» або «поганий настрій» замість «опущеної голови».

Непрасована сорочка не є ознакою неохайності, і вже точно така деталь не скаже вам, наскільки акуратно її власник пише код. Якщо на інтерв’ю щось привернуло вашу увагу — не додумуйте зайвого, краще поставте кандидату пряме запитання.

Кандидатам: дайте розгорнуту відповідь. Розкажіть, чому вирішили шукати нову роботу, чи підштовхнув вас конкретний випадок, що ви відчували, ухваливши це рішення. Поділіться, що вам подобалось на колишній роботі, чи пробували ви щось змінити, щоб залишитись, і, якщо ні, то чому.

Така інформація стане у пригоді роботодавцю, щоб зрозуміти, як утримати вас у майбутньому. Ну й нагадуйте собі: якщо рекрутер повірить, що раніше вас оточували лише ледарі та нездари, можливо, вам доведеться пояснити, чому вони прийняли вас за свого та найняли до себе в компанію.

«КИМ ВИ БАЧИТЕ СЕБЕ ЗА 5 РОКІВ?»

Почнемо з того, що якщо компанія не пропонує п’ятирічний контракт, ставити такі запитання нерозумно. У багатьох країнах існують різні варіанти оформлення трудових стосунків: і term contract на декілька років із закріпленням посади, і permanent employment, який може бути розірвано лише за ініціативи співробітника. Але навіть у таких випадках запитання про плани на такий довгий термін, на мій погляд, виглядає недоречним.

Чому? Тому що в сучасному світі не існує трудових договорів, здатних насильно утримати співробітника. Так, бувають контракти з прописаними стягненнями та відповідальністю сторін при достроковому розірванні співпраці.

Але навіть вони залишають можливість ухвалити ситуативне рішення — залишитися чи піти. Тому давайте відразу визначимось: якщо хтось вирішить звільнитись через півроку, нагадувати йому, що на співбесіді він казав зовсім інше, буде безглуздо.

Інтерв’юерам: крім того, що п’ять років у сучасному світі — нереальний горизонт планування, відповідь на це запитання мало вплине на рішення про наймання. Про те, що ви дійсно хочете дізнатися, можна запитати інакше:

  • У якій сфері ви хотіли б розвиватись?
  • Які пріоритети ви бачите для себе зараз?

Така інформація потрібна, щоб запропонувати співробітникові умови розвитку, які переконають його залишитися з вашою компанією. Але не забувайте, що планам властиво змінюватись — і це абсолютно нормально.

Хороший тон — ставити запитання, які дійсно допомагають зрозуміти, наскільки ви як роботодавець сходитеся з кандидатом. Або прояснюють моменти, на які ви безпосередньо можете вплинути. Але ж ви навряд плануєте відразу після інтерв’ю скласти кандидату план кар’єрного та професійного розвитку на ці п’ять років?

Кандидатам: по-перше, не кепкуйте у відповідь, хоча утриматись буде важко. Дійсно цікаво, як відреагує інтерв’юер на зустрічне запитання: «Я бачу себе співробітником вашої компанії. До речі, де сама компанія бачить себе за п’ять років?». Кандидати кажуть, що інтерв’юери в цьому випадку самі губляться та побудувати план на майбутнє можуть дуже рідко.

Але якщо це не тест на сміливість і дотепність, то дізнатись у вас хочуть пріоритети професійного розвитку. Переведіть запитання подумки в більш зручну форму та розкажіть, чим ви захоплюєтесь наразі, над чим працюєте та що допоможе вам залишитися з новим роботодавцем надовго. Потім поцікавтеся, чи пропонує компанія можливості, пов’язані з вашими пріоритетами та інтересами. У будь-якій незрозумілій ситуації намагайтесь перетворити відповідь на незручне запитання на діалог.

«ЩО ВАС ЗАЦІКАВИЛО В ОПИСІ ВАКАНСІЇ?»

Багато інтерв’юерів вірять, що представляють саме ту компанію, де кандидат обов’язково захоче осісти надовго. «Після тривалих поневірянь тут самурай знайде душевний спокій, а між спринтами почне вирощувати персики з такими ж, як він, героями», — багато роботодавців у душі десь так і бачать ідеальний опис вакансії.

Що ж, це цікавий спосіб позиціонувати себе на ринку. Але підвищення числа відгуків на вакансію він, на жаль, не приносить. Як же описувати вакансію?

Складність переговорів є наслідком протистояння визначеності, в якій зацікавлений кандидат, і невизначеності, з якою стикається компанія. Чи буде основний досвід кандидата достатнім, щоб добре та вчасно виконувати поставлені задачі?

Може, замовник погано формулює вимоги, і це позначиться на термінах? Напевно, внаслідок цього колись уперше в історії до тексту вакансії включили слово «ініціативність». Адже в очах роботодавця ця якість дозволить співробітнику уточнити деталі безпосередньо у клієнта.

Один із замовників DataArt дуже пишався продуктом, який розробляє, та обсягом інвестицій, отриманих після виходу на IPO. Він дуже дорожив атмосферою всередині команди та тим, яких досвідчених фахівців йому вдалося зібрати.

Кожен кандидат мав пройти серію співбесід загальною тривалістю від 6 до 8 годин (точніше, так хотів замовник, але нам вдалося скоротити цей час приблизно втричі). Вимоги вакансії включали впевнене знання алгоритмів, а серед додаткових побажань були присутні призові місця олімпіад ICPC. Як відбилися ці високі стандарти на пошуку JS-розробника? Замовник довго не міг знайти фахівця, а все навантаження лягало на плечі тих, хто вже працював у компанії.

Інтерв’юерам: обов’язки потрібного вам фахівця необхідно чітко сформулювати. Вимоги мають включати лише ті hard skills, які допоможуть їх виконувати.

Потрібно розповісти про проект і описати задачу, що стоїть перед командою. Те, чим ваша компанія відрізняється від інших, або умови праці, які ви пропонуєте, не мають бути частиною вакансії. Питання вашого позиціонування на ринку доведеться відокремити. Гранична чесність та об’єктивність у описі вакансії збережуть час не лише претендентам, а й вам самим.

Кандидатам: будьте вимогливими. Якщо не ви даватимете зворотний зв’язок, то хто? Розкажіть, що у вакансії, в якій ви зацікавлені, викликає запитання. Адже погані вакансії бувають і в хороших роботодавців.

Нагадуйте собі, що проходження співбесід тепер є окремою навичкою, яка, як не дивно, потребує тренування. Під час інтерв’ю не соромтесь уточнити, як ті чи інші вимоги з’явилися в описі — наприклад, для чого саме вам знадобиться ініціативність?

«ВИБАЧТЕ, Я БАЧУ, ВИ НАМ НЕ ПІДХОДИТЕ»

«Зустріч по одягу» йде в минуле та давно виглядає архаїчним забобоном. Думаю, багато хто погодиться, що всі ми встигли звикнути майже до будь-яких зовнішніх проявів індивідуальності.

І хоча зовнішній вигляд кандидата, як і раніше, може впливати на рішення тих, хто проводить інтерв’ю, в реальності він майже нічого про претендента не повідомляє. Спроба вловити в зовнішності й поведінці ознаки знайомих патернів зазвичай тільки відволікає від того, що є дійсно важливим.

На одному з турнірів «Що? Де? Коли?» поставили запитання: «Одна з клінік дала оголошення: „Потрібен досвідчений масажист“. На співбесіду записалися понад 100 осіб. Приблизно у третині випадків співбесіда була досить коротою: претендент заходив у кабінет, вітався — і йому одразу ж повідомляли, що він не підходить для цієї роботи. Характерно, що в усіх випадках ішлося про молодих, красивих жінок. Що ж послужило причиною такого швидкого рішення?».

Відповідь: «Довжина нігтів».

Запитання цікаве і відповідь здається досить дотепною, але якщо говорити серйозно, рішення виглядає поспішним. На жаль, такий роботодавець не дуже піклується про репутацію та, до того ж, сильно ризикує відмовити хорошому фахівцеві. Можливо, дівчина, з якою не захотіли розмовляти, тільки-но повернулася з відпустки, де нарешті змогла зробити яскравий манікюр.

Мені ніколи не спадало на думку відмовити кандидату через зовнішній вигляд, навіть якщо мені самому його стиль здавався не найвдалішим. Але я досі чую, що деякі колеги по роботі в HR на цьому зациклюються.

Інтерв’юерам: якщо вас сильно бентежить якась особливість кандидата — просто запитайте про неї. Хочете, щоб люди продовжували надсилати вам резюме, — оцінюйте їх по достоїнству та пам’ятайте про позитивний candidate experience. Нинішні, майбутні та потенційні претенденти спілкуються між собою.

Кандидатам: не забувайте про значення контексту. Так, роботодавці можуть ухвалювати неоднозначні рішення, керуючись зовсім не вимогами вакансії. Якщо ви налаштовані все ж пройти співбесіду, але відчуваєте, що щось може піти не за планом, — запитайте, чи має компанія дрес-код і вимоги до зовнішнього вигляду співробітників. Ще краще прямо дізнатися, що роботодавець вважає неприйнятним.

Особисто я здоровою атмосферою вважаю ту, де зовнішність, одяг, гендерна приналежність, особисте життя та звички кандидата не впливають на працевлаштування. Поки звички не заважають оточуючим або не створюють перешкод у роботі. Але я розумію, що контекст все ж доводиться враховувати.

Наприклад, пояснити на співбесіді в банку, що татуювання, якими забиті ваші руки, не створять проблем у спілкуванні з клієнтами, буде досить складно. Але вибір, що для вас є важливішим, завжди залишається за вами.

«У КОГО ЗАПИТАТИ ВІДГУКИ НА ВАШІЙ МИНУЛІЙ РОБОТІ?

Парадокс, але відгуки з попередніх місць роботи можуть як допомогти, так і нашкодити обом сторонам переговорів. Наймаючи нового співробітника, важливо пам’ятати про задачу визначити можливі ризики та, бажано, адресувати їх кандидату.

Як ККД ніколи не сягне 100 %, так і ризик ніколи не може бути нульовим. Однак часом гонитва за тим, щоб «дізнатися все-все» про кандидата, тільки додає проблем. Люди бувають емоційними, зокрема ті, хто дає характеристику колишньому співробітнику. А контекст ваших сумнівів, які змусили звернутися за відгуком, тільки підливає масла у вогонь.

Інтерв’юерам: роки чотири тому я брав участь у найманні майбутнього колеги, назвемо його Костя. На той момент він був у «чорному списку HR». Пам’ятаєте цю нісенітницю? Не знаю, навіщо цей список взагалі вигадали, але думаю, причини були далекими від об’єктивних. Біля Костіного прізвища був рядок з поясненнями: «Звільнився з компанії через 2 тижні після виходу на роботу».

Як пізніше з’ясувалось, Костя ще на початку кар’єри вирішив, де саме хоче працювати, але співбесіди проходив відразу в декількох компаніях. І оскільки «компанія мрії» вела переговори з клієнтом і затягувала рішення, він погодився на іншу пропозицію. А коли та компанія все ж затвердила його кандидатуру, Костя не зміг відмовитись.

Як він розповів, рішення далось нелегко, адже він нікого не хотів підвести. Зрозуміти тут можна кожного, крім тих, хто відкладав резюме, спираючись на рядок у «чорному списку». Чи характеризує такий вчинок кандидата як ненадійного чи легковажного? Навряд.

Кандидатам: плануючи змінити роботу, пам’ятайте, як важливо піти полюбовно або хоча б без явних конфліктів — вони можуть позначитись на подальшому працевлаштуванні. Тож рішення краще приймати з холодною головою. Правила гри є такими, що відгуки вашого оточення можуть впливати на ваше майбутнє, хочете ви цього чи ні. Чому б ці правила не врахувати та не звернути на свою користь?

Сподіваюсь, ці поради допоможуть HR-менеджерам продовжити зростати над собою, а кандидатам виходити з будь-якої співбесіди лише з позитивним досвідом. Прокидайся, самураю, we have an interview to pass.

  • Україна, Дніпро; Україна, Київ; Україна, Львів; Україна, Одеса; Україна, Харків; Україна, Херсон
    3 грудня
  • Україна, Дніпро; Україна, Київ; Україна, Львів; Україна, Одеса; Україна, Харків; Україна, Херсон
    Сьогодні