Підготовка до конференції: як привести себе у форму

2 грудня 2020
Олена Шибаєва, HR Marketing Specialist, DataArt, Вроцлав
Підготовка до конференції: як привести себе у форму
Зазвичай, готуючи презентацію, скажімо, про новий фреймворк, ми не розраховуємо різко змінити світ чи хоча б зірвати овації. Наша задача — навчити слухачів чомусь новому та пояснити, як їм використовувати це нове у своїх проектах.

Усі книги про публічні виступи кажуть: кожна твоя промова має надихати, а ще краще — робити революцію в умах людей. Але з потребами IT-індустрії, де публічні виступи стають частиною повсякденного життя, а кількість конференцій зростає в геометричній прогресії, такі заклики мають мало спільного.

У цій статті я постараюсь показати, навіщо, як і де шліфувати свої виступи. Адже навіть із суто технічною доповіддю можна надійно утримувати увагу аудиторії.

Немає ані поганих тим, ані поганих ораторів — це я точно зрозуміла за чотири роки роботи в IT-компаніях, де допомагаю програмістам готуватися до публічних виступів. При достатньому технічному багажі добре виступати найчастіше заважає недостатня підготовка — люди просто не розуміють, навіщо потрібні прогони доповідей від початку й до кінця. Додатковою перешкодою стає відсутність часу або місця для таких прогонів.

НАВІЩО ПОТРІБНА ПІДГОТОВКА

Давайте розберемось, навіщо взагалі тренувати навички публічних виступів. Більшості IT-фахівців здається, що щоденних стендапів і демо проектів цілком достатньо, щоб стати хорошим оратором. Це не так, оскільки спрацьовує не з усіма. Але головне, мій досвід говорить, що до кожного виступу потрібно готуватися по-різному.

Ті, хто відмовляється від тренувального прогону виступу, найчастіше називали мені такі аргументи:

  1. Я експерт. Я глибоко занурений у тему і мені не потрібно проганяти доповідь від “а” до “я”.
  2. Я міг би зробити це на роботі, попросивши колег виступити в ролі фокус-групи, але я соромлюся. Раптом вони будуть занадто суворі в оцінках.
  3. Я боюся переконатися, що доповідь провальна (ремарка: в більшості випадків це не так!).
  4. У мене немає аудиторії, яка могла б послухати виступ і дати конструктивний фідбек.

Але давайте повернемось на крок назад і подивимось на першу проблему, що виникає при підготовці доповіді — проблему вибору теми. Розмірковуючи про технології або напрямок, з якими працюєш багато років, часто ловиш себе на думці, що розповісти про них щось по-справжньому нове й цікаве практично неможливо. Але тут головне пам'ятати — те, що очевидно для вас, дуже часто здається іншим людям китайською грамотою. Значить, розповісти, ймовірніше, є про що.

Однак, подолавши цей бар'єр, ми стикаємося з новою перешкодою. Нею стає поширена помилка: якщо я скомпонував слайди для презентації або навіть можу програмувати під час промови, тобто здивувати всіх live coding, я готовий до виступу. Але здатність передавати знання — не те саме, що вміння писати красивий код. А будь-яка доповідь якраз вимагає готовності пояснити складне простими словами та навчити слухачів чомусь новому.

Іноді ми забуваємо, хто наша аудиторія. Або просто не знаємо напевно, хто саме прийде нас послухати: досвідчені фахівці чи новачки. Передбачається, що публіка на більшості IT-конференцій складається з фахівців рівня Middle і вище. Але й вони, як правило, мають різний рівень знань, а головне — різні очікування. Перевірка виступу перед фокус-групою допомагає побачити, на кого саме він спрямований. Під час dry run можна пройтися по декількох сценаріях доповіді та позначити розгалуження, де її розвиток можна скорегувати в залежності від аудиторії. Крім того, прогін допомагає виявити логічні розбіжності в порядку слайдів чи рвані переходи між розділами презентації. У такі пастки потрапляють і дуже досвідчені спікери.

Один з найважливіших аргументів на користь обов'язкової репетиції — звикання до теми. Чим краще ви знаєте тему і порядок слайдів, тим органічніше виглядатимете на сцені. Джеремі Донован у своїй книзі “Виступ у стилі TED. Секрети кращих у світі надихаючих презентацій” пише, що для остаточної готовності потрібно провести три прогони. Багато це чи мало? Питання риторичне.

ДЕ ТРЕНУВАТИСЯ СПІКЕРАМ

Перш за все, постарайтеся запам'ятати, що практика перед виступом потрібна саме вам, і кожен прогін ви робите не для когось, а для себе. Це схоже на заняття у тренажерному залі. Давайте постараємось розібратись, які тренажери можна використовувати для розвитку ораторської майстерності навіть при обмежених ресурсах.

Для початку необхідно подбати про основну частину виступу: назву й опис презентації, її змістовну та візуальну частини. Тільки після цього можна переходити до подальших дій, які можна розділити на чотири категорії:

  • тренування виступів усередині компанії,
  • участь у зовнішніх технічних ком’юніті,
  • участь у спільнотах із розвитку навичок публічних виступів,
  • прогін доповідей поодинці.

Тренування всередині компанії

Найпростіше організувати dry run усередині компанії. На прогін варто покликати колег, які знаються на темі чи зацікавлені в тому, щоб дізнатися про неї більше. Спікер при цьому може відчувати природний страх — раптом колеги вважатимуть доповідь слабкою. Але боятися не варто: на прогони приходять ті, кому і правда цікаво, налаштовані вони зазвичай цілком доброзичливо, а зворотний зв'язок обіцяє бути абсолютно адекватним.

Непогано покликати когось із боку бек-офісу, наприклад HR чи PR-фахівця (залежить від того, як розподілені обов'язки всередині команди). В ідеальному випадку це буде колега, який постійно займається підтримкою спікерів у компаніях. Саме нетехнічні фахівці частіше звертають увагу на так звані “м'які” аспекти презентації: орфографію на слайдах, вимову (особливо якщо презентація англійською), смислові акценти, рухи по сцені тощо. Такі помилки на перший погляд здаються незначними, але сильно заважають сприйняттю презентації.

Що робити, якщо в найближчому оточенні немає нікого, хто знається на потрібній технології? Багато IT-компаній розвивають внутрішні технічні ком'юніті, зустрічі яких можуть проводитись дистанційно. Якщо спільнота розподілена і зустрічі проводяться онлайн, вони можуть стати чудовим майданчиком для підготовки до вебінарів.

Переваги: ​​перевірка презентації “на своїх” дає конструктивний фідбек у найбільш безпечному середовищі. Повертатися до попередніх слайдів чи заново починати складний фрагмент можна практично нескінченно.

Недоліки: якщо мета — припинити хвилюватися перед незнайомою публікою, внутрішній прогін не є найвдалішим методом. Знайоме середовище не змушує виходити з так званої зони комфорту.

Тренування в зовнішніх технічних ком'юніті

Якщо ви виносите доповідь на обговорення незалежної технічної спільноти, що існує поза вашою компанією, то виступаєте перед незнайомою аудиторією, яка вас, до речі, теж не знає. Проте такий підхід дозволяє перевірити презентацію в менш стресових умовах у порівнянні з великими конференціями. До того ж організатори таких зустрічей часто проводять власні попередні прогони, за підсумками яких вони дають зворотний зв'язок. При цьому спільноти часто зацікавлені у проведенні воркшопів і можуть стати чудовим майданчиком для обкатки презентацій у фокус-групах.

Переваги: за​​питання, які з'являться після доповіді, можуть послужити хорошим матеріалом для поліпшення презентації. Після таких зустрічей у презентації можна виявити слайди та елементи, які потребують більш докладного пояснення.

Недоліки: не завжди вдається отримати зворотний зв'язок, на який сподіваєшся, або він може виявитись неефективним. Спікеру варто заздалегідь подумати про форму, в якій він хотів би отримати фідбек і, наприклад, підготувати онлайн-форму для заповнення чи роздати бланки опитування прямо на зустрічі. Включати до таких опитувань краще саме ті запитання, які хвилюють спікера найбільше.

Спільноти з розвитку навичок публічних виступів

Хороший приклад — Toastmasters — спільнота, що працює по всьому світу. Знайти найближче представництво можна на сайті. На зустрічах можна отримати зворотний зв'язок і рекомендації з приводу слів-паразитів і звуків, що заповнюють паузи, руху по сцені, жестикуляції, структури презентації, модуляції голосу та інших аспектів презентації. Окремо увагу тут звертають на використання слайдів і фліпчартів, грамотність, чіткість і швидкість мовлення, контакт з аудиторією, зокрема інтерактив. Кожен учасник зустрічі Toastmasters відповідає за певну частину, стежить за конкретним аспектом доповіді та дає оцінку тільки за цим пунктом. Тож зворотний зв'язок тут виходить великим і дуже точним.

Я неодноразово стикалася з тим, що організатори міжнародних конференцій вважають участь спікера в Toastmasters (чи іншій подібній спільноті) своєрідною гарантією якості. Особливо часто про це запитують при подачі заявок на теми soft skills.

Переваги: ​​широкий спектр рекомендацій — кожного спікера наче розглядають під збільшувальним склом. При цьому учасники таких спільнот бачать своєю місією безпечний фідбек, який допоможе поліпшити презентацію. Тобто надто різких відгуків тут можна не боятися.

Недоліки: детальний фідбек може налякати, але варто пам'ятати, що це результат дуже ретельної оцінки кожного аспекту виступу. Часто доповідь оцінюють люди, які не знаються на описаних технологіях, тому про технічні аспекти презентації відгуку можна й не отримати.

Самостійна практика

Практикуватися поодинці можна двома способами: перед дзеркалом чи камерою. Я рекомендую останнє, хоча мало хто любить дивитися на себе в запису, більшість камери все ж уникає. Але при перегляді записаного відео важливо пам'ятати, що справа тут не в оцінці власної зовнішності, тембру голосу чи манери розмови. Задача такого підходу — проаналізувати послідовність і логіку частин доповіді та слайдів, розставити смислові акценти та скорегувати жестикуляцію так, щоб вона допомагала донести сенс виступу. Намагайтеся оцінювати не себе, а тільки свою доповідь!

Переваги: ​​не потрібна допомога третіх осіб, значить, практикуватися можна скільки завгодно.

Недоліки: можна потрапити в пастку самокритики чи навпаки не помітити власних помилок. Перфекціоністам такий метод може нашкодити, відбивши будь-яке бажання виступати, тому занадто захоплюватися ним не варто.

ОПТИМАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ВПРАВ

На жаль, ідеального рішення не існує, і кожному доведеться підбирати власну комбінацію вправ і методів підготовки до виступу. Я рекомендую комбінувати всі перераховані вище підходи — це дасть вам більше інформації для вдосконалення своїх умінь.

Не забувайте, що жодна доповідь не може рівною мірою подобатись усім присутнім. Реакція залежить від багатьох факторів: починаючи з настрою і закінчуючи професійним досвідом та індивідуальними вимогами слухачів. Незаперечно лише одне — чим більше ми тренуємось, тим легше стає виступати.