Олексій Уткін: “Поки програмували з сином робота, я вивчив фізику”

25 грудня 2019
Олексій Уткін
Олексій Уткін: “Поки програмували з сином робота, я вивчив фізику”
Дитяча команда «Луноход-1» перемогла в Pi Wars — чемпіонаті саморобних роботів, побудованих на платформі міні-комп'ютера Raspberry Pi, який проходив навесні у Кембриджі. Один з ідейних натхненників команди, батько одного з учасників і, за сумісництвом, наш колега з Лондона Олексій Уткін, розповів про цю важливу для нього подію.

— Як ви вписалися у змагання?

О. У.: — Ми будували робота, відповідно, вивчали весь процес побудови. Я вечорами та на вихідних писав середу блочного програмування, щоб діти могли програмувати цього самого робота. Потім запрограмований нами робот повинен був брати участь у конкурсах. Конкурси були й автономні (їзда лабіринтом, їзда лінією, об'їзд об'єктів за кольором), і керовані (стрільба по інопланетянах, об'їзд кратерів, поєдинок з протикання кульки на роботі суперника тощо).



Учасники команди “Луноход-1” (7–9 років): Габріель, Олександр, Кіра, Даніель і Дамірас.

— Яка перед вами стояла задача?

О. У.: — Ми будували робота, відповідно, вивчали весь процес побудови. Я вечорами та на вихідних писав середу блочного програмування, щоб діти могли програмувати цього самого робота. Потім запрограмований нами робот повинен був брати участь у конкурсах. Конкурси були й автономні (їзда лабіринтом, їзда лінією, об'їзд об'єктів за кольором), і керовані (стрільба по інопланетянах, об'їзд кратерів, поєдинок з протикання кульки на роботі суперника тощо).

Один з конкурсів — стрілянина по інопланетянах

У підсумку ми виграли два автономних конкурси — лінію та об'їзд за кольором. Лабіринт трохи поступилися, але за очками в підсумку порвали всю тусовку, зокрема команду з просунутої категорії!

Автономний конкурс очима робота

— Які призи отримали?

О. У.: — Головний приз — кубок Pi Wars, насправді, це контролер з дисплеєм, який показує інформацію про зайняте командою місце та саме змагання. Ще дали набір сенсорів і десктопний Raspberry Pi 3. Ну й медальки, звісно.

Чи сильно ви допомагали дітям?

О. У.: — Питання філософське. Зрозуміло, що в цій категорії дорослі допомагають, так чи інакше, всім дітям. Але в нас діти по-чесному робили все, що могли зробити самі, й отримали справжній робочий досвід і море задоволення.

А ти для себе дізнався нове у процесі?

О. У.: — І дуже багато! Виявляється, всі ці роботи довго ніфіга не їдуть, фізика реального світу, все таке… Було важко.

Як ти взагалі потрапив в тему роботів?

О. У.: — У матшколі мого сина зробили воркшоп із робототехніки, де батькам давали навчальний набір і завдання. Ми просиділи шість годин всією сім'єю, робот поїхав, але не так і не туди. Це був, напевно, перший мій досвід, коли ти намагаєшся, програмуєш, а воно працює не так, як ти задумав. І вперше я програмував реальну річ у реальному світі.



Робот «Луноход-1»

У результаті дома почали купувати Lego, якісь контролери, моторчики, той же Raspberry Pi. Я заодно вивчив фізику, яку в школі не дуже знав, розібрався, як працює електрика. Поступово ми прогресували: з'являлося все більше лампочок, дисплейчиків тощо. Потім син захотів, щоб робот поїхав до ванної кімнати. Окей — навчили його їздити по роздрукованих маркерах, які робот зчитує камерою. Потім я пройшов курс професора Стенфорда Себастіана Труна — всесвітньо відомого фахівця з рухомих роботів, ще розумних людей послухав, занурився у теорію. Тут і понеслося по-дорослому, купив лідар (лазерний радар), щоб робот міг будувати карти приміщення та їздити автономно. А далі вже все це стало у пригоді на змаганнях..

Конкурс з протикання кульок — тренування

— Ще підете на Pi Wars?

О. У.: — Ще не записалися, але цілком можливо. Діти підросли, і ми готові до хардкору!