“Метод шаурми”: як тестувальникам поводитися на співбесіді

27 листопада 2019
Андрій Сильчук, Delivery Manager, Head of DataArt’s R&D Center Odessa
“Метод шаурми”: як тестувальникам поводитися на співбесіді
Одне з найпопулярніших завдань на співбесіді на позиції QA Trainee або QA Junior — “протестуй ЦЕ”. На таке запитання, за їх власними словами, доводилось відповідати 99% моїх студентів. І сам я частенько чув його, коли був присутнім на співбесідах, які проводив хтось із колег.

“ЦИМ” може виявитися будь-який предмет, який попався на очі або під руку інтерв'юеру: ручка, мікрофон, чашка кави, губка. Тому перша порада — з самого початку уважно озирнися та подумай, який з предметів тебе можуть попросити протестувати.

Найпоширеніша помилка на цьому етапі — відразу кинутися закидати інтерв'юера своїми припущеннями та висновками. Прекрасно, якщо ти швидко міркуєш і можеш одразу видати купу ідей, АЛЕ це ніяк не розкриває твого технічного та теоретичного бекграунду. А саме це і є найголовнішим для співбесіди на позиції початкового рівня. Швидка та не підкріплена теорією відповідь одразу ж викличе ряд складніших запитань: «Що це за вид тестування?», «Чому ви тестуєте це зараз?». А воно тобі треба?

На щастя, є простий, але дієвий спосіб уникнути подібного та приємно здивувати інтерв'юера — відповідати, відразу обґрунтовано пов'язуючи кожну зі своїх ідей з відповідним видом тестування.

Перейдемо, власне, до наукового, запатентованого, чудового в усіх відношеннях і, мабуть, просто геніального методу шаурми.

Чому саме “шаурми”? Все просто: шаурма в Одесі — вже майже національна страва. Існують десятки її різновидів: від звичайної до шаурми ХХХL або шаурмешечки, шаурми по-гавайськи або, власне, по-одеськи. Начинка різна — в залежності від виду, але дещо залишається незмінним, а саме — лаваш! Тепер уяви, що зараз я й даю тобі лаваш (метод відповіді), в який можна загорнути будь-яку начинку (будь-який предмет, який тобі запропонують протестувати на співбесіді).

ПОЇХАЛИ!

  1. Перше, що потрібно уточнити — чи є специфічні та додаткові вимоги до цього предмету. Швидше за все, тобі дадуть відповідь на кшталт: “Ну це ж найпростіший предмет, все як завжди (пише, стирає, призначений для кави тощо)”. Але твоє запитання дасть інтерв'юеру зрозуміти, що при тестуванні ти будеш опиратися не на власні здогадки, а на конкретні вимоги. І це вже дуже важливий момент!
  2. Переконайся, що перед тобою саме той предмет, який був заявлений (наприклад, сказали тестувати ручку, а дали олівець), і що на ньому немає ознак браку або поломки. Якщо це абстрактна мікрохвильовка, холодильник, або інший предмет побутової техніки — обов'язково включи його в розетку й не забудь повідомити про це співрозмовнику.
  3. Приступивши до самого тестування, відразу ж проведи функціональне позитивне тестування — тобто перевір, чи виконує предмет функції, для яких він призначений. Наприклад, чи пише ручка, чи не протікає кухоль, якщо в нього налити трохи води.
  4. За необхідністю проведи негативне функціональне тестування. Наприклад, перевір, що губка, що магнітиться до дошки, не буде магнітитися до вікна.
  5. Після цього ти можеш перейти до нефункціонального тестування. Врахуй, що, в залежності від предмета, послідовність дій може змінюватися.
  6. Найкраще почати з performance testing. Приклад: Load — налити 0.5 л води у склянку, призначену для обсягу 0.5 л, Stress — налити 0.52 л води у цю ж склянку та переконатися, що склянка не тріснула (завжди повинен бути запас міцності), Stability — налити 0.25 л води та залишити на пару днів (у багатьох джерелах для Stability згадують цифру 72 години, але це момент дискусійний).
  7. Тепер Security (пам'ятай, що деякі джерела відносять security testing до функціональних видів тестування). Перевір, чи не заженеш ти скалку, поки писатимеш олівцем, чи не обпечешся об склянку, якщо налити туди гарячу воду.
  8. Наступний пункт — Usability. Потрібно перевірити ергономічність і зручність використання предмета: чи легко утримувати стакан у руці, чи не вислизає олівець тощо.
  9. Ну й нарешті, останній момент — UI. Тут ти маєш з'ясувати, чи відповідає зовнішній вигляд предмета заявленим вимогам: чи той колір використано, чи є всі необхідні написи тощо.

Під час відповіді дуже важливо спершу промовляти, який саме вид тестування і чому ти використовуєш, і тільки після цього наводити приклад. Це покаже, що ти маєш відмінну теоретичну базу, вмієш грамотно її використовувати та найголовніше — ТИ ЇЇ РОЗУМІЄШ!

Наостанок хочу сказати, що це не 100% win-метод, не чарівна пігулка та не срібна куля. І, звісно, у списку я навів далеко не всі види тестування.

«Метод шаурми» — той теоретичний мінімум і водночас шаблон рішення, який допоможе тобі не просто не провалити відповідь на поширене запитання, але і справити хороше враження, показавши, що в темі ти шариш!

P.S. Найголовніше правило «методу шаурми» — нікому не говорити про «метод шаурми». Здається, я його порушив.