Електронні відходи: як знизити шкоду?

2 червня
Дар’я Чекальська, екоінженер
Електронні відходи: як знизити шкоду?
Спеціально для DataArt Eco Weeks екоінженер Дар’я Чекальська розібралася, скільки грошей приховано в коробці зі старими гаджетами, як побачити в них не мотлох, а цінний ресурс, і що буде, якщо просто винести їх на смітник.

ЩО ТАКЕ ЕЛЕКТРОННІ ВІДХОДИ?

Кожен електричний пристрій, яке більше не використовується, вважається електронним сміттям або електроломом для стислості. Це може бути:

  1. охолоджувальне устаткування, наприклад, холодильники та кондиціонери;
  2. екрани — телевізори, монітори, ноутбуки;
  3. лампи;
  4. великогабаритне обладнання — посудомийні машини, плити, пральні машини;
  5. малогабаритне обладнання — камери, пилососи, фени;
  6. малогабаритне IT-обладнання — маршрутизатори, ПК, телефони.

Детальніше про класифікацію електронних відходів можна прочитати, наприклад, тут.

СКІЛЬКИ ТАКИХ ВІДХОДІВ ГЕНЕРУЄТЬСЯ У СВІТІ?

Щорічно людство генерує близько 50 мільйонів тонн електролому. Це приблизно 5 % всіх відходів. Найбільший внесок роблять країни Західної Європи, Північної Америки, Японія, Південна Корея та Австралія. У 2016 році в найбагатшій країні світу на кожну людину прийшлось у середньому 19,6 кг електролому, в той час як у найбіднішій — лише 0,6 кг на душу населення.

Джерело, сторінка 38

Джерело, сторінка 40

Джерело, сторінка 14

Згідно з дослідженнями, електронні відходи є найдинамічнішим видом відходів у світі. Мірою технологічного прогресу все більше людей отримують доступ до інтернету, ціни на електронні пристрої знижуються через високу конкуренцію на ринку, користувачі часто мають одразу декілька пристроїв і частіше їх змінюють. Якщо людство продовжуватиме генерувати електронні відходи такими ж темпами, а система управління не зміниться, до 2050 року обсяг відходів може сягнути 120 млн тонн.

КУДИ ДІВАЄТЬСЯ БІЛЬША ЧАСТИНА ВІДХОДІВ?

Насправді, ми не знаємо. Тільки 41 країна світу збирає статистичні дані про електронні відходи, і лише Європа надає регулярні та узгоджені дані.

Наразі тільки 20 % електроніки переробляється належним чином. Що відбувається з іншими 80 %, залишається загадкою. Однак існують два найбільш вірогідні сценарії:

  1. Скидання в залишкові відходи та вивезення на звалище.
  2. Переробка нелегально працевлаштованими робочими у важких умовах.

Незважаючи на заборону, введену Базельською конвенцією, багаті країни експортують невизначену кількість електронних відходів у такі бідні країни, як Гана, Індія, Китай, Таїланд, Нігерія.

ЩО САМЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ З ЕЛЕКТРОННИМИ ВІДХОДАМИ, КОЛИ ВОНИ ПОТРАПЛЯЮТЬ У ЦІ КРАЇНИ?

У країнах, що розвиваються, електронні відходи розбираються на складові робочими без належних засобів захисту за допомогою найпростіших методів та інструментів. Серед методів переробки — спалювання та розчинення в сильних кислотах. Після розбирання компоненти електролому зберігаються у великих купах на відкритому повітрі. Ці методи обробки та зберігання наражають робочих і місцевих жителів на небезпечний вплив безлічі важких металів і органічних хімікатів, що містяться в електронних відходах (докладніше читайте тут).

НАСКІЛЬКИ ШКІДЛИВІ ЕЛЕКТРОННІ ВІДХОДИ, ЯКЩО ЇХ НЕ ПЕРЕРОБЛЯТИ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ?

Найбільше шкоди завдається людям, які мають справу безпосередньо з електронними відходами, — робочим без засобів захисту та місцевим громадам у бідних країнах. Вдихання токсичних речовин та їхній вплив на шкіру є дуже шкідливими для здоров'я.

Але з часом за локалізованим забрудненням відбувається міграція забруднюючих речовин через дим, пил, питну воду та продукти харчування. Отже, набагато більше людей піддаються впливу хімічних речовин, як-от мідь, свинець, сурма, ртуть, кадмій та нікель, полібромованих дифенілових ефірів (ПБДЕ) та поліхлорованих дифенілів (ПХБ). Детальніше про це можна прочитати тут або тут.

Діоксини, що вивільняються при спалюванні електронних відходів, сприяють виникненню численних важких патологій, серед яких:

  • різні види раку;
  • ушкодження шкіри, легень, серця та інших органів;
  • порушення репродуктивної функції;
  • затримки у розвитку;
  • ушкодження імунної системи тощо (детальніше тут).

І звісно, від неналежної утилізації електроніки страждають не тільки люди. На високий ризик наражається місцеве водне середовище. Речовини, що містяться в електроломі, здатні чинити шкідливий вплив на поведінку, фізіологію, обмін речовин, розмноження, розвиток і зростання багатьох водних організмів.

ЯКЩО ЕЛЕКТРОННІ ВІДХОДИ НАСТІЛЬКИ ШКІДЛИВІ ДЛЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЛЮДЕЙ, ЧИ МОЖНА ЗМЕНШИТИ ЇХНЮ КІЛЬКІСТЬ (АБО ЛІКВІДУВАТИ ПОВНІСТЮ)?

Щоб генерувати якомога менше відходів, ми маємо переглянути принципи споживання. Це означає, що від лінійної економіки потрібно перейти до циклічної, яка має на меті максимально тривале збереження цінності будь-якої продукції та усунення відходів. Зараз суспільство діє за схемою “візьми — зроби — утилізуй”. Ми видобуваємо нафту і цінні матеріали для виробництва устаткування, яке деякий час використовуємо, а потім викидаємо. В ідеальному світі ми маємо замкнути петлю та замість того, щоб викидати старе обладнання, відправляти його на переробку з метою повторного використання на стадії виробництва. Таким чином, менше відходів надходитиме на звалища, і добувати нових ресурсів нам доведеться менше. Більш того, це призведе до економічного зростання, створить більше “зелених” робочих місць і можливостей для бізнесу.

ЯКІ ЦІННІ МАТЕРІАЛИ МОЖНА ВИЛУЧИТИ ЗІ СТАРОЇ ЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЯК ЇХ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ПОВТОРНО?

Електролом містить дорогоцінні метали, як-от золото, срібло, мідь, платину та паладій, велику кількість цінних матеріалів, як-от залізо й алюміній, а також пластик, який можна переробити. У тонні смартфонів у 100 разів більше золота, ніж у тонні золотоносної руди. У 2016 році у світі було викинуто близько 435 кілотонн мобільних телефонів, вартість сировини в яких склала 9,4 млрд євро. Ресурсна перспектива для вторинної сировини, одержуваної з електронних відходів, оцінюється в 55 млрд євро щорічно. Приблизно в половині країн світу ВВП нижче, ніж вартість використовуваної електроніки. Найбагатші поклади цінних матеріалів знаходяться на звалищах або в будинках людей.

ЯК МИ МОЖЕМО СТВОРИТИ ЦИРКУЛЯРНУ ЕКОНОМІКУ?

Щоб перепроектувати життєвий цикл електронних пристроїв для циркулярної економіки, необхідно застосувати системний підхід із залученням уряду, виробників і користувачів.

Державна політика та законодавство відіграють тут важливу роль: вони встановлюють стандарти та механізми контролю для регулювання дій зацікавлених сторін, які працюють з цією проблемою в державному та приватному секторах. Крім того, така політика і законодавство мають створювати та підтримувати працездатну і справедливу фінансово-економічну модель.

Основна ідея — виробники мають нести головну відповідальність за постспоживчу фазу. Зазвичай це набуває форми розширеної відповідальності виробника, коли невелика плата за нові електронні пристрої забезпечує належний процес збору та переробки в кінці терміну їхньої служби.

Задача уряду полягає в тому, щоб забезпечити виконання наступних умов:

  • Виробників потрібно стимулювати з метою поліпшення екологічного проектування продукції та екологічних характеристик, які потрібно забезпечити при доставці такої продукції.
  • Продукція має сягнути високого коефіцієнта використання.
  • Матеріали мають зберігатися за допомогою ефективного та екологічно безпечного збирання, обробки, повторного використання та переробки.

Причина того, що виробники мають нести основну відповідальність за постспоживчий етап, — у тому, що здебільшого вплив пристрою на навколишнє середовище зумовлено на етапі проектування.

Джерело, сторінка 16

ЩО МОЖУ ЗРОБИТИ ОСОБИСТО Я ЯК КОРИСТУВАЧ, ЩОБ ДОПОМОГТИ ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ ЕЛЕКТРОННИХ ВІДХОДІВ?

  • Дотримуватися правила руху нульових відходів 3R: refuse (відмовся), reduce (скороти), recycle (перероби).
  • Якщо є така можливість, відмовитись від купівлі нових гаджетів.
  • Якщо необхідно придбати обладнання, подумати про купівлю уживаного.
  • Підтримувати відповідальні підприємства, що мають програми з переробки відходів, і віддавати перевагу їхній продукції.
  • Вибирати довговічні пристрої.
  • Ремонтувати електроніку замість купівлі нової.
  • Якщо пристрій зламано й не може бути перепродано чи відремонтовано, вибрати надійний сервіс із переробки.

Також раджу подивитися фільми The E-Waste Tragedy та e-wasteland.