Денис Дугін про львівське QA Manual Community: “Живе навчання — найефективніше”

21 лютого
Денис Дугін про львівське QA Manual Community: “Живе навчання — найефективніше”
Не так важко створити локальну технічну спільноту в офісі, як підтримувати її розвиток. У 2019 році у львівському центрі розробки DataArt почали працювати сім технічних спільнот. Кожна розвивається своїми темпами та проводить зустрічі у зручному для колег форматі. За традицією, найактивнішими є тестувальники. Senior QA та лідер QA Manual Community Денис Дугін розповів про історію ком’юніті та плани на майбутнє.

Як з’явилась ідея зібрати колег та організувати спільноту?

Д.Д.: За шість років роботи в IT я досить часто стикався з різними проблемами. На початку причиною був банальний брак досвіду та практичних навичок. Я потребував допомоги чи поради досвідченішого колеги. Здавалося б, у компанії працює багато людей, але з якихось причин можливості звернутися до когось безпосередньо не було, або порадник повинен був знаходитися в одній локації з тобою.

Тому багато питань доводилося вирішувати самому, шукати інформацію та довго її фільтрувати. Згодом я став помічати, що моїм шляхом проб і помилок йдуть і інші молоді колеги, а я вже мав достатньо власного досвіду, яким міг поділитися. Це й послужило причиною створення QA Manual Community у львівському центрі розробки.

Хтось запитав у профільному чаті, чому автоматизатори мають свою спільноту, а ми — ні. Мені здалося доцільним спробувати зібрати колег за цехом та зробити Manual Community. Вибрав дату, першу тему — і почали.

Як виглядає ваш ідеальний кандидат в учасники спільноти? Хто ваша цільова аудиторія?

Д.Д.: Коли ми створювали спільноту, орієнтувалися на фахівців рівня Middle. Не можу сказати, що це був точний розрахунок. Швидше, вдала ставка, яка зіграла. Middle —фахівці, на яких найчастіше спираються проекти, і водночас фахівці, яким часто не вистачає прокачки. Вони не так довго у цій сфері та починають губитись у деяких практичних моментах, не знають, як правильно структурувати своє професійне зростання.

Скільки існує QA Manual Community?

Д.Д.: Ми стартували у вересні минулого року. Вже п'ять місяців.

Які можливості спільнота надає учасникам?

Д.Д.: Допомагає розвиватися. Junior-інженерам показуємо, в які процеси важливо вкладати ресурси. Чим раніше вони про це дізнаються, тим менше втратять часу на шляху професійного розвитку.

Middle-інженерам допомагаємо закривати своє дерево скілів у рамках матриці компетенцій і не тільки.

Senior-інженерам зустрічі спільноти дають можливість прокачати ораторські, презентаційні та менторські навички.

На зустрічах ми розглядаємо різні проблеми — і технічні, і процесні. Інформації з QA в інтернеті вже давно більш ніж достатньо, потрібно просто погуглити. А ось цінності ця інформація набуває, коли є людина, яка пояснює, коли й як нею користуватися, і що це дасть.

Живе навчання — найефективніше. Книги, статті та курси розраховані на масовість, ми ж у спільноті можемо розібрати тему детальніше в заданому контексті, і ось саме тоді це працює. Людина з розумінням вирішує свою проблему та отримує навичку.

Які бенефіти бачиш для себе як для лідера спільноти?

Д.Д.: Коли готую якісь теми, я краще проробляю їх для себе й водночас вчу колег. Це win-to-win. Для мене створення QA Manual Community було експериментом, перевіркою, на що я здатний.

Як ви взаємодієте з іншими спільнотами?

Д.Д.: У львівському центрі розробки на різних етапах активно працюють сім технічних спільнот, і ми намагаємося взаємодіяти з ними. Все як у проектах, немає лише тестувальників або розробників.

Звісно, найбільше взаємодії в нас відбувається з QA Automation Community. Я постійно агітую колег ходити на їхні зустрічі. Вважаю, для них це важливо, навіть якщо немає мети стати автоматизатором. Важливо розуміти, що в них відбувається, для правильної взаємодії у проектах.

Поділишся порадами з тими, хто хотів би створити спільноту у своїй локації?

Д.Д.: Перша та найголовніша порада — не варто боятися, що буде мало людей. На першу зустріч до нас прийшла половина від загального числа бажаючих — 16–17 колег. Стабільна аудиторія кожної зустрічі — 10–12 колег.

Порада номер два — модеруйте розклад під зручний вам і більшості час. Повірте, комусь завжди буде незручно: у когось важливий дзвінок, у когось мітинг, а хтось просто не хоче залишатися довше після роботи. Поступово збирайте свою аудиторію, якій це буде потрібно та цікаво, яка знайде час і можливості.

Порада номер три — головне розуміти, що спільнота може просто не вистрілити. Це не страшно. Це не означає, що ви щось робите не так. Швидше за все, наразі це просто неактуально. Навіть якщо, приміром, на перші зустрічі приходитиме двоє людей, важливо розуміти, що це все одно зустріч ком'юніті. Ви можете почати обговорювати якісь цікаві речі, розбирати проблемні питання, ділитися досвідом. Запасіться терпінням і не забувайте нагадувати про свою спільноту в офісі. Ходіть на зустрічі інших спільнот, дивіться, як у них все відбувається. Це може допомогти сформувати власне бачення вашої майбутньої спільноти.

Які плани у вас на майбутнє?

Д.Д.: Продовжувати налагоджувати взаємодію з іншими спільнотами у львівському офісі, вирішувати локальні проблеми людей та допомагати колегам всередині проектів.