6 працюючих порад від психолога: як вижити в опенспейсі та зберегти любов до колег

7 лютого
6 працюючих порад від психолога: як вижити в опенспейсі та зберегти любов до колег
Уявіть опенспейс на 800 колег. Вам жарко чи холодно? Дує чи не вистачає повітря? Всі дуже шумлять? Або, навпаки, це як раз вас всі просять тихіше скаржитися на те, що хтось знову гріє рибу в мікрохвильовці?

Як вижити в опенспейсі, не з'їхати з глузду та зберегти любов до колег — розповів Ілля Ягіяєв, кандидат психологічних наук, викладач КНУ Тараса Шевченка, в рамках ініціативи Corporate Program INSCIENCE.

ОСОБИСТІ КОРДОНИ

Одна з головних проблем опенспейсів — тут легше порушити особисті кордони колег. Погодьтеся, непросто сконцентруватися на роботі та радіти перебуванню в офісі, якщо вам часто й подовгу скаржаться на керівника, сім'ю і весь світ, звалюють на вас свою роботу або намагаються вчити вас жити.

Особисті кордони — це лінії, по яких ми контактуємо з іншими людьми. Вони захищають нас, наш простір і те, що ми вважаємо своїм і цінним. Визначають безпечні та допустимі способи взаємодії з нами. Здорові особисті кордони є гнучкими: дозволяють нам спілкуватися, йти на компроміс і при цьому охороняють нас.

ЯКИМИ БУВАЮТЬ ОСОБИСТІ КОРДОНИ?

Особисті кордони можна розділити на фізичні, сексуальні, емоційні та світоглядні (пов'язані з ідентичністю).

Фізичні кордони — це наша шкіра, органи чуття, територія та речі, які нам належать. Їх порушують, коли занадто наближаються до нас, торкаються, вторгаються у робочий простір, беруть або переставляють наші речі без дозволу. До речі, дуже гучні колеги та ті, які не дуже полюбляють приймати душ або обожнюють гріти рибу в мікрохвильовці, теж порушують наші фізичні кордони.

Про неприпустимість порушення сексуальних кордонів на роботі, завдяки флешмобу #meetoo, безлічі нових фільмів і серіалів, сьогодні знають усі. Тут все просто і не підлягає обговоренню: харасмент — це табу. Втім, можлива і взаємодія між людьми, що не порушує кордонів. Важливо дуже чуйне й акуратне ставлення до кордонів, і готовність до такої взаємодії з обох сторін.

Емоційні кордони захищають наші почуття та самооцінку. Їх можна зачепити:

  • неприкритим негативним ставленням до колеги,
  • розпусканням пліток,
  • обговоренням за спиною, наприклад, того, що колега недостатньо добре працює або якось не так себе веде,
  • неакуратним зауваженням,
  • занадто бурхливою ​​негативною реакцією
  • і навіть просто поганим настроєм, який може передаватись оточуючим, особливо якщо його активно проявляти.

Кордони, пов'язані зі світоглядом та ідентичністю, визначають, у що ми віримо, що є важливим для нас, як ми живемо та ким ми є. Це етнічна та расова, релігійна, соціальна чи політична приналежність, сексуальна орієнтація та естетичні уподобання. Не дарма кажуть, що про смаки не сперечаються.

 

Отже, як захищати свої кордони, не порушувати чужі та зберегти любов до колег? 6 порад від психолога:

1. ЯК ВИЗНАЧИТИ, ЩО ВАШІ КОРДОНИ БУЛО ПОРУШЕНО?

Коли порушуються наші особисті кордони, ми відчуваємо психологічний, емоційний біль або дискомфорт. У нас виникає відчуття, що щось пішло не так і що з нами так поводитися не можна. Чим сильніше порушено наші кордони, тим вищий рівень дискомфорту або болю.

Втім, не будь-який дискомфорт свідчить про порушення кордонів. Нам може бути просто неприємний хтось із колег, наприклад, своїм стилем одягу або почуттям гумору. Але в наш простір він при цьому не вторгається. Важливо розрізняти ці речі.

img

2. ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ КОРДОНИ? 5 КРОКІВ

Люди, з якими ми спілкуємося, неусвідомлено зчитують наші кордони ще на перших етапах знайомства. Деякі так хочуть сподобатися всім та уникати конфліктів, що не реагують на незначні порушення своїх кордонів. Тоді колеги не відчувають їх і можуть ненавмисно порушувати надалі — адже раніше ми на таке не ображалися.

Крок № 1: Одразу дайте зрозуміти, як з вами можна поводитись, а як — ні

Для цього важлива асертивність — усвідомлення своїх кордонів і особистої гідності (а також кордонів і гідності інших людей), неухильність у їхньому захисті та готовність до партнерської взаємодії на рівних. Це чесність і відкритість, коли проблеми обговорюють і вирішують, а не замовчують.

Крок № 2: Визначте проблему

Якщо ваші кордони було порушено, чітко та ясно визначте для себе, у чому саме полягає порушення. Підготуйтеся до розмови з колегою, щоб вказати на конкретну проблему, але в пориві емоцій не звинуватити його у всьому на світі.

Крок № 3: Спокійно позначте свої кордони в діалозі

Поговоріть з колегою наодинці та поясніть, що з вами так поводитися не можна. Розкажіть, що ви відчуваєте, коли він поводиться з вами так, як вам би не хотілося. Попросіть більше так не робити.

Крок № 4: Посилення реакції

Якщо після розмови з колегою він продовжує вести себе як і раніше, ви маєте повне право пропорційно посилювати реакцію. Наприклад, щоразу робити йому більш суворі зауваження відразу ж, як тільки ситуація повторюється.

Крок № 5: Зверніться до менеджера

Якщо конфлікт все одно не вирішується і стає очевидно, що самим вам не розібратися — зверніться до менеджера. Поясніть йому ситуацію та попросіть вплинути на неї. Як варіант, знайти для колеги (або для вас) інше місце в опенспейсі або іншу команду.

АГРЕСІЯ У ВІДПОВІДЬ НА АГРЕСІЮ. А ЩО, ТАК МОЖНА БУЛО?

На жаль, іноді порушення кордонів носить грубий характер. М'яка, хоч і наполеглива реакція може бути просто неефективною. Тоді ви маєте право проявити агресію у відповідь. Але тут важливо дотримуватися двох принципів:

1) Відповідність.

У кримінальному праві існує поняття необхідної самооборони: людина має право захищати себе, і може при цьому нанести агресору шкоди, але не більшої, ніж блага, які він чи вона захищає від агресії. Тобто якщо у вас намагаються відібрати гаманець, ви не можете у відповідь на це вбити — це буде перевищенням необхідної самооборони.

2) Мотивація.

Мотивацією має бути не помста кривднику, а припинення порушення ним ваших кордонів.

3. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВАС ДРАТУЮТЬ КОЛЕГИ?

Як зрозуміти, чи дійсно колега поводиться токсично чи просто не подобається особисто вам? Запитайте себе, чи порушує він кордони інших людей. Якщо ні, тоді це питання вже до вас, а не до колеги. Це означає, що ви не приймаєте людину такою, якою вона є, і готові засудити того, хто поводиться не так, як ви. Або не так, як, на вашу думку, люди мають поводитись, одягатись, харчуватись, прикрашати своє робоче місце тощо.

Це може минути згодом — наприклад, ви звикнете до людини або познайомитеся з нею ближче, і почнете ставитися до неї краще. Має сенс поспілкуватися з колегою та знайти те, що вас об'єднує або в чому ви можете його зрозуміти, за що можете поважати.

img

А якщо це не спрацювало, спробуйте зрозуміти, що саме викликає таку реакцію, відокремити факти від емоцій. Запитайте себе:

  • Мені не подобається тільки ця конкретна людина?
  • Я самотній у своїй антипатії?
  • Може, є розумні причини недолюблювати його або її?

Якщо все це не допоможе, постарайтеся менше спілкуватися та перебувати поруч. Змініть місце в опенспейсі або перейдіть до іншого проекту. Зрештою, ви не повинні однаково добре та комфортно почувати себе з усіма. Як і подобатись усім, але про це трохи далі.

4. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВАМ ЖАРКО, А КОЛЕЗІ — ДУЄ?

Доведеться визнати, що це люди по-різному відчувають однакову температуру, а не колегу охопила параноя, що він неодмінно захворіє. Єдине рішення — домовлятися, йти на взаємні компроміси та випрацьовувати правила спільного перебування в одному просторі. Тільки не забувайте про роботу. Адже іноді на суперечки щодо режиму кондиціонера витрачається забагато робочого часу.

Можна домовитися провітрювати тоді, коли колега, якому дує, ще не прийшов або пішов на обід. Або домовитися, що половину часу вікно відкрите, а половину — закрите. Або помінятися місцями, щоб той, кому дує, сидів подалі від вікна. Якщо домовитися не вдається, той, хто не прив'язаний територіально до команди, може пересісти на інше місце або на інший поверх.

5. ЯК ПОДОБАТИСЬ УСІМ?

Чудова новина! Всім подобатися не потрібно. А пошук способу зробити так, щоб вас усі любили, може навіть свідчити про деяку міру психологічного неблагополуччя.

Щоб не викликати негативної реакції колег і не порушувати дружню атмосферу вашого опенспейсу, вистачить дотримання лише п'яти пунктів:

  1. Дотримуйтеся правил, ухвалених у компанії та на робочому місці.
  2. Поважайте особисті кордони колег і, за можливістю м'яко, захищайте свої.
  3. Ставтеся до колег доброзичливо.
  4. Розвивайте асертивність. Зверніть увагу на книгу Патріка Кінга «Асертивність. Висловитися. Сказати "ні". Встановити кордони. Отримати контроль».
  5. Уникайте пліток. Особливо обговорень (і засуджень!) політичних або релігійних переконань, сексуальної орієнтації, дієтичних уподобань, зовнішнього вигляду колег тощо

6. ЯК БУТИ, ЯКЩО ДО ВАС ЯВНО СТАВЛЯТЬСЯ ХОЛОДНО?

Найпростіше зрозуміти іншу людину, поговоривши з нею прямо. Тому, якщо вам здається, що до вас ставляться якось не так, не намагайтеся прочитати думки оточуючих і змінити свою поведінку на підставі їхнього аналізу. Краще чесно поговоріть з одним або декількома колегами, які налаштовані найбільш доброзичливо. Поділіться своїми спостереженнями, попросіть допомогти оцінити ситуацію та поділитися порадою.

Сподіваємося, ці поради стануть вам у пригоді та допоможуть підтримувати позитивні стосунки з колегами, не відволікаючись від роботи на конфлікти.