10 фільмів про вразливість комп’ютерних систем: еволюція погляду на проблему

5 березня
10 фільмів про вразливість комп’ютерних систем: еволюція погляду на проблему
Цього року DataArt підготував серію виступів і матеріалів, присвячених кібербезпеці та захисту персональних даних, під загальною назвою DataArt Privacy Weeks. Згадали ми і про фільми, у центрі сюжету яких опинилися злами комп'ютерних мереж, збої в системах захисту та крадіжка особистої інформації. Запропонований список, звісно, не є повним, але ми постаралися вибрати фільми, зняті в різний час, та виділити конкретні проблеми, що хвилювали авторів.

Рекомендуємо перегляд мовою оригіналу, а водночас поповнення словникового запасу та покращення навички розуміння англійської на слух.

Jurassic Park (1993)

Проблеми: захоплення та відключення життєво важливих комп'ютерних систем.

Уже на початку 1990-х фантастів турбувало не лише гіпотетичне повстання машин у далекому майбутньому, а й більш тривіальні речі: наприклад, зростаюча залежність від комп'ютерних систем захисту, які одного дня можуть вийти з ладу. Фільм Стівена Спілберга за романом Майкла Крайтона про острів з динозаврами напевно бачили всі. Але, можливо, не всі пам'ятають, що чудеса генної інженерії вийшли з-під контролю, після того як недобросовісний програміст відключив систему безпеки парку розваг.

Takedown (2000)

Проблема: крадіжка конфіденційної інформації з особистого комп'ютера.

У 2000-х хакер — уже цілком звичний персонаж масової культури. Не зовсім звичайний поворот фільму “Злам”: об'єктом хакерської атаки стає не сервер банку або корпорації, а комп'ютер конкретної людини, нехай і експерта з кібербезпеки. Фільм знятий за історією знаменитого Кевіна Митника, хоча, кажуть, він не повною мірою відповідає реальним подіям. Митник протягом багатьох років ховався від поліції та федеральних агентів, віртуозно використовуючи телефонні лінії для отримання будь-якої закритої інформації. Втім, зазвичай він діяв через цікавість або хуліганські, а не корисливі мотиви. У центрі сюжету — остання справа Митника: він викрав зашифрований вірус з машини відомого фахівця із захисту інформаційних мереж Цутому Симомура, після чого втік.

Italian Job (2003)

Проблема: вразливість міської інфраструктури перед атакою хакерів.

“Пограбування по-італійськи” — рімейк однойменного фільму 1969 року з потужним складом акторів: Марк Уолберг, Шарліз Терон, Дональд Сазерленд, Едвард Нортон і Джейсон Стейтем. Історія починається у Венеції, де група злочинців викрадає золоті злитки на суму в 35 мільйонів доларів. Один з грабіжників не бажає ділитися та зраджує команду — сюжет цілком традиційний. Але цікаво, що для помсти колишньому другу герої, зокрема, зламують міську мережу керування транспортом (вже у Лос-Анджелесі). Зараз атаки, скажімо, на енергетичні об'єкти дивують уже не так, як раніше. Але у 2000-х ми дізналися (та були дуже стурбовані!) про залежність фізичної інфраструктури від IoT.

Firewall (2006)

Проблема: можливість зламу системи через співробітників, що відповідають за її безпеку.

Тепер ми знаємо: найпростіший шлях до серця найзахищенішої системи лежить через її співробітників. Досить ненадовго втертися в довіру до людини, змусити її перейти за посиланням чи відкрити файл, щоб отримати доступ до засекреченої інформації. Злочинці з фільму “Файрвол” теж вдаються до методу, який можна назвати соціальним інжинірингом, правда, вельми незграбним. Вони змушують фахівця з кібербезпеки грабувати власний банк, викравши його дружину і дітей.

Hacking Democracy (2006)

Проблема: підрив демократичних процедур через злам комп'ютерних мереж.

“Зламуючи демократію” — документальний фільм про хакерів, що вплинули на виборчі перегони у США у 2000 та 2004 роках. У кульмінації фільму вони маніпулюють електронною системою голосування у 33 штатах. Втручання нових технологій у процеси, які є основою західного суспільства, у 2000-х викликало сильну тривогу. До речі, сам фільм номінували на “Еммі” як видатне журналістське розслідування.

Die Hard 4.0 (2007)

Проблема: вразливість мереж спецслужб та всієї інфраструктури сучасних міст і країн.

Пам'ятаєте, як у “Міцному горішку 4.0” герой Брюса Вілліса боровся з кібертерористами? Колишній співробітник Міністерства оборони з подільниками зламують мережу ФБР, відключають світлофори й освітлення, загрожують державним будівлям та намагаються повністю знеструмити Східне узбережжя. У 2007-му цей фільм не сподобався багатьом фахівцям із безпеки: за їхньою думкою, це було не попередження суспільству, а мимовільна підказка майбутнім зловмисникам.

Unfriended (2014)

Проблема: розкриття особистої інформації та цькування в інтернеті.

Незвичайний фільм жахів зняв Тимур Бекмамбетов для студії Universal за допомогою скрінкастингу: дія всього фільму демонструється через комп'ютерні монітори персонажів. У центрі сюжету по-справжньому серйозна, свіжа для 2010-х проблема — кібербулінг і його наслідки. Невідомий, вторгаючись у розмови декількох друзів, розкриває їхні найстрашніші секрети та доводить до самогубства. У фільмах цього десятиріччя інтерес кіберзлочинців помітно зміщується від корпоративних рахунків до секретів приватного життя.

Open windows (2014)

Проблема: загроза контролю через численні гаджети.

Ще один фільм, знятий за допомогою скрінкастингу — трилер з Елайджей Вудом і Сашею Грей — торкається питання неможливості сховатися від стеження. Людина, оточена безліччю пристроїв, може перебувати під наглядом з декількох сторін, а ті, хто звик підглядати, багато на що готові, щоб побачити ще більше. Редактор фан-сайту актриси Джил Годдард погоджується допомогти невідомій в обмін на ексклюзивні кадри з телефону Джил і оточуючих її камер спостереження. Далі все дуже закручується, закінчується дивно, і назвати фільм вдалим язик ледве повертається. Але почуття занепокоєння на тлі повної втрати права на приватне життя “Відкриті вікна” передають добре.

Cyberbully (2015)

Проблеми: шантаж і грумінг.

Бити на сполох з приводу уразливості підлітків у мережі продовжує фільм “Кібертерор”, де злочинець втирається в довіру до юної дівчини, підкоряючи її своїй волі. Власне, таке психологічне насильство в мережі називається грумінгом. Цей фільм — ще один приклад того, як фокус уваги суспільства зміщується (і не без підстав!) від технічної сторони зламів до небезпек, що підстерігають звичайного користувача в інтернеті.

Black Mirror (2016)

Проблеми: ті самі.

Тему втрати конфіденційності з характерною похмурою іронією розкриває третя серія третього сезону знаменитого серіалу “Чорне дзеркало”. Цілком заїжджена історія зламаної камери ноутбука тут розкривається з нового боку: можливо, під контролем хакерів-шантажистів знаходиться набагато більше людей, ніж ми можемо собі уявити.

Дивіться кіно із задоволенням та, будь ласка, будьте обережні.